Поки Україна воює за виживання, економічну стабільність і довіру міжнародних партнерів, усередині країни спокійно працюють схеми, які нищать бізнес, ігнорують закони та демонструють повну зневагу до держави. Це не поодинокі порушення і не «непорозуміння між контрагентами». Це системна, роками вибудувана модель поведінки, зафіксована в судах, реєстрах і свідченнях постраждалих.
У центрі цієї історії — Ігор Кондисюк, а також його оточення, зокрема В’ячеслав Ходаковський (відомий як «Вільямс»). Вони діють через низку компаній — «Мустанг Транс», «Волинь АгроТрейд», «Волинь Агро Груп» — які формально виглядають як повноцінні учасники ринку, але фактично залишають після себе борги, суди й зламані бізнеси.
Як працює схема
Модель проста і водночас небезпечна. Підприємцям по всій Україні пропонують:
- документи від сільгоспвиробника;
- прийом агротовару «під свої фірми» для портів і переробників;
- швидкий вивід коштів;
- роботу в форматі кеш + безготівка за «вигідний відсоток».
На старті — ідеальна картинка: швидкі розрахунки, активна комунікація, створення довіри. Саме на цьому етапі партнери заходять на великі обсяги.
Але щойно суми перевищують 5–10 мільйонів гривень, починається зовсім інший сценарій:
«фінмоніторинг», «блокування рахунків», «покупці затримують оплату», нескінченні обіцянки «вирішити завтра». Через кілька тижнів — повна тиша. Гроші зникають. Зв’язок обривається.
Мільйонні борги й зниклі керівники
Станом на сьогодні лише перед однією зі сторін заборгованість становить 7,2 млн грн, яка тягнеться з квітня. Вісім місяців — жодного кроку до погашення, жодної пропозиції врегулювання. Загалом постраждало щонайменше п’ять осіб.
Комунікацію з клієнтами тривалий час вів В’ячеслав Ходаковський, який представлявся бізнес-партнером Ігоря Кондисюка. Саме він гарантував виплати та переконував у безпеці співпраці. Однак у вересні Кондисюк раптово заявив, що Ходаковський «не має до нього стосунку». Після цього сам Кондисюк фактично зник з комунікації, а Ходаковський іноді відповідає на дзвінки, визнає борг, але не називає жодних строків чи механізмів повернення коштів.
Факти, зафіксовані судами: три компанії — три вироки
Це не голослівні звинувачення. Усі ключові компанії цієї схеми вже фігурують у судових рішеннях.
Перше. «Волинь АгроТрейд» (42947718)
Компанія уклала договір на поставку 250 тонн сої на суму 4,44 млн грн, але фактично поставила лише 32,2 тонни. Претензії були проігноровані. Відзив до суду — не поданий. Суд повністю задовольнив позов і стягнув 444 885 грн штрафу та судові витрати. Це пряме підтвердження: зобов’язання беруться — і не виконуються.
Друге. «Волинь Агро Груп» (41808702)
У 2024 році компанія зобов’язана була працевлаштувати хоча б одну особу з інвалідністю. Цього не зроблено. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю нарахував 68 778,75 грн санкцій і пені. Компанія не сплатила їх добровільно і не надала жодних доказів, що намагалася виконати вимоги закону. Суд знову повністю задовольнив позов. Ігнорування соціальних обов’язків стало ще одним елементом системної зневаги до держави.
Третє. «Мустанг Транс» (37236434)
Ключова компанія схеми. Заснована у 2011 році. Статутний капітал — понад 22,5 млн грн. Директор, власник і кінцевий бенефіціар — Ігор Кондисюк.
Компанія має чинні ліцензії, бере участь у тендерах, працює з органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами та державними структурами. У 2023–2025 роках декларує сотні тисяч євро обороту.
І при цьому — пов’язані компанії масово зривають поставки, не повертають кошти, програють суди й просто мовчать.
Реєстри й декларації: ще один тривожний сигнал
Окремої уваги заслуговують пов’язані особи. У реєстрах фігурує зв’язок компанії з державним декларантом — Мариною Юхименко, інспектором Державної прикордонної служби. Її декларація за 2016 рік містить цифри, які не можуть не викликати запитань:
- 350 тисяч доларів США готівкою,
- понад 3,6 млн грн грошових активів,
- значні обсяги нерухомості й транспорту — при офіційному доході менше 150 тис. грн на рік.
Це класичний фінансовий дисбаланс, який прямо підпадає під критерії перевірок НАЗК і БЕБ — і він напряму пов’язаний із компаніями, задіяними в агросхемах.
Це вже не бізнес. Це — загроза державі
У сухому підсумку ми маємо:
- три компанії;
- три судові справи;
- три різні види порушень — комерційні, фінансові й соціальні;
- системне використання кешу;
- ігнорування судів і кредиторів;
- доступ до бюджетних коштів.
Це вже не питання окремих порушень. Це питання економічної безпеки України.
Я публічно звертаюся до Бюро економічної безпеки, Національної поліції, прокуратури, НАЗК: усі підстави для комплексної перевірки, відкриття кримінальних проваджень, аналізу руху коштів і арешту активів у цій справі вже є. Подальше мовчання означатиме лише одне — мовчазну згоду на існування таких схем.
І окреме звернення до бізнесу: не мовчіть. Об’єднуйтеся. Фіксуйте факти. Колективні заяви — єдиний спосіб зламати безкарність.
Бо поки одні воюють і тримають економіку, інші спокійно будують шахрайські конструкції, знаючи, що система надто довго заплющує очі.
