Учора стало відомо, що Україна отримає від Великої Британії таємничі зенітні ракетні комплекси Gravehawk, інформації про них небагато. Вся вона – з оригінальної публікації Міністерства оборони Об’єднаного Королівства, але достатньо припустити та розписати, що це може бути.
Gravehawk — це зенітний ракетний комплекс, термінову розробку якого було спільно профінансовано за кошти Британії та Данії.
Повідомляється, що два дослідні зразки Gravehawk вже проходили випробування в Україні. Цього року Британія планує передати ще 15 одиниць.
Як ми вже писали, це не повноцінна нова розробка, а компіляція готових рішень на основі ракет “повітря-повітря”.
Під такий опис підпадають зенітні ракетні комплекси, які Велика Британія вже передавала Україні на основі авіаційних ракет AIM-132 ASRAAM, пускову для яких встановили на шасі Supacat HMT.
В оригінальному виконанні ракета АІМ-132 важить 88 кг, її довжина становить 2900 мм, діаметр корпусу – 166 мм.
Дальність пуску при застосуванні з літака становить 25 км, але при застосуванні з наземної пускової установки значно менша.
Більше про цей “ерзац ЗРК” можна дізнатися зі статті доктора історичних наук Андрія Харука або з випуску “Ukraine Now доповідає” за 4 жовтня 2023 року:
Проте цей варіант малоймовірний, принаймні в повідомленні оборонного відомства йдеться про українські ракети:
“Інноваційна система розміром з морський контейнер здатна модернізувати ракети «повітря-повітря» для протиповітряної оборони наземного базування, тобто використовувати українські ракети, які вже є на озброєнні їхніх ЗСУ”
Тобто мова йде про вироблені в Україні ракети, які є на озброєнні Повітряних Сил Збройних сил України.
І тут список максимально звужується, адже в Україні в останні роки її соціалістичного минулого виготовлялися лише один тип ракет «повітря-повітря» – Р-27.
Мова йде про ракети Р-27 в різних виконаннях – з напівактивною та інфрачервоною головками самонаведення. Ще були спроби створити варіанти з пасивною та активною головками самонаведення, але про результати нічого не відомо.
Вітчизняні спроби створення ЗРК на базі Р-27
Ще в 2017 році ми писали, що тодішній керівник ДК “Укроборонпром” Роман Романов, запропонував польській промисловості спільну розробку системи ППО малої дальності з використанням авіаційних ракет Р-27, яка виробляється київським підприємством “Артем”.
З польської сторони партнером виступала компанія WB Electronics, яка є однією з найпотужніших оборонних компаній Східної Європи в галузі електроніки.
У 2019 році під час науково-практичної конференції, присвяченій проблематиці ППО Польщі, зацікавленість у проєкті підтвердив представник промислової групи Роман Мушал.
Промисловець розказав, що вже створено більшість необхідних елементів – двигун, паливо, головка самонаведення (активні, пасивні та тепловізійні елементи), а за активного фінансування проєкту приблизно за три роки мали бути готові перші результати.
Проте, як бачимо з опису, для реалізації потрібна була відпрацьована технологія з новими радіолокаційними ГСН, перевірка їх в ракеті, пуски, тощо. А окремий шмат роботи – це інтеграція з радіолокаційними станціями огляду, супроводу та іншими машинами в єдине ціле.
Р-27 в якості ракет “ерзац ЗРК”
То може здатися, що хоч і спроби були, але нічого не було реалізовано, проте це не так. У партнерстві з польською компанією розглядали варіант використання ракет з різними головками самонаведення, але як вже бачимо на прикладі застосування авіаційної ракети Р-73 з наземної та надводної пускових установок, має право на життя ерзац ЗРК з ракетами Р-27 з інфрачервоною головкою самонаведення.
І тут навіть Україна не була першопроходцем у застосуванні, здивовані? Ще на початку 2018 року ми повідомляли про ураження в Ємені винищувача F-15 Королівських Повітряних сил Саудівської Аравії.
Відео того ураження зберіглося на каналі “Тиск” у Youtube:
Згодом Міністерство оборони Саудівської Аравії відзвітувало про знищення пускової установки цього “ерзац ЗРК” та машини з генератором, необхідної для його роботи:
Якщо спрощено описати принцип дії, то ракета Р-27Т механічно наводиться на напрям цілі в межах поля зору ГСН і здійснюється пуск де вона має вже самостійно керувати ракетою на її шляху до цілі. Втілити таке у життя є більш простим, ніж створення повноцінного зенітного ракетного комплексу, але теж має багато “підводних каменів”, як наприклад вік ракет, погодні умови, протиракетні заходи на літаку, тощо.
Вважається, що реалізувати подібний комплекс єменським бойовикам допомогли спеціалісти з Ірану, які мають великий досвід в інтеграції різноманітного озброєння під свої потреби (для прикладу ракету Р-27 вони інтегрували до літака F-14), реверсінжинирінгу, тощо.
Але якщо це доступно одним, то чому не можуть інші і так в жовтні 2022 року в Індії представили систему ППО Samar-2 на основі авіаційної ракети Р-27Т.
Комплекс вони створювали для того, аби військові змогли використовувати із наземних пускових установок авіаційні ракети класу «повітря-повітря», у яких завершується термін придатності.
Станом на січень 2025 року не відомо чи просунувся комплекс далі демонстрації на виставці. Хоча у виконанні Samar-1 він вже відстріляв ракетами Р-73.
Висновок
Достеменно не відомо, що представляє з себе зенітний ракетний комплекс Gravehawk, але вище описане логічне припущення робить використання ракет Р-27, для нього, можливим. Тим паче в України були запаси цих ракет, які використовувалися і використовуються з винищувачів Су-27 Повітряних Сил ЗСУ.
У разі якщо це дійсно так, то лишається відкритим питання їх ефективності, адже їх могли виготовити ще більше 30 років тому.
