Щоденні атаки безпілотників, паливна криза та відсутність перспектив швидкого завершення війни, розв’язаної РФ проти України, дедалі більше занурюють росіян у похмурий настрій, передають Ukraine Now з посиланням на The Moscow Times.
Як зазначає російське видання, щомісячний «Індекс щастя», який розраховує ВЦВГД, у липні 2026 року знизився до 50 пунктів — це мінімальне значення з 2011 року.
За місяць показник упав на 9 пунктів. Саме в липні Росія зіткнулася з однією з найсерйозніших паливних криз за останні десятиліття. Падіння стало рекордним за період повномасштабної війни проти України. Згідно з даними ВЦВГД, навіть восени 2022 року, на тлі оголошення мобілізації, рівень суб’єктивного щастя росіян був вищим.
Частка росіян, які заявили, що «безумовно» нещасливі, становила 8%. Це повторення антирекорду за всю 36-річну історію досліджень ВЦВГД. Такий самий показник фіксували лише у вересні 2024 року — на тлі українського наступу в Курській області.
На настрої росіян також впливають економічні проблеми, перебої з електрикою, обмеження доступу до інтернету та накопичена втома від війни. За оцінкою експертів берлінського Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, усе це посилює невизначеність і тривожність у російському суспільстві.
За даними ФОМ, рівень тривожних настроїв серед росіян цього літа досяг максимального значення з часу мобілізації. Водночас частка росіян, які скаржаться на зниження рівня життя, досягла рекордного показника за останні 20 років.
Люди стають біднішими і злішими, зазначають експерти Центру Карнегі: «Країна все менше і менше впевнена, що її солдати можуть перемогти, а у Володимира Путіна є реалістичний план».
«Високий рівень тривоги формує запит одночасно і на протест, і на нормальність», — пише політолог Ілля Гращенков. Однак влада РФ, попри зниження рейтингів, відповідає на кризу головним чином посиленням репресій.
Експерти Центру Карнегі вважають, що Путін, відгородившись від суспільства і ухвалюючи рішення в умовах жорсткої ізоляції, поки захищений від зростаючого невдоволення росіян. За їхньою оцінкою, у російського режиму є розвинені інструменти придушення протестів — від законів про цензуру і систем масового стеження з використанням ШІ до посилених силових структур. Ці механізми, вважають експерти, дають змогу владі стримувати можливі сплески суспільного невдоволення.
